Австрія – зіткнення зі стереотипом

Австрія – ця країна настільки близька до Польщі географічно та історично, що багатьом полякам здається, що ми знаємо про неї все. Навіть якщо ми в Австрії не були, або наш контакт з нею обмежився лижами на її схилах. Як поляки сприймають Австрію й австрійців? Це дивує, але польське уявлення про батьківщину Моцарта дуже відрізняється від того, якою Австрія є насправді.




Охоплені поганими емоціями

Для поляків Австрія завжди була синонімом чогось кращого, багатшого, більш західного, ніж Польща. З одного боку, ми цінуємо габсбурзьку толерантність до польської культури і з сентиментами згадуємо часи Франца Йосифа, але є в тому трохи заздрощів. Як це так, чому це Відень був столицею імперії, а поляки – лише підданими? Чому після Другої Світової Війни австрійці уникнули радянської окупації і стали частиною багатого Заходу, хоча ж вони насправді програли війну, а переможниця Польща потрапила під комуністичне ярмо?

А ще до цього всього додамо традиційну польську недовіру до німців. Австрійці ж завжди сприймались як “інші, кращі німці” – врешті-решт вони розмовляють тією самою мовою, що й наші сусіди. І на це все накладається не завжди позитивний досвід ХХ століття. Мабуть, кожен чув (а багато хто пережив на собі) про невідповідне ставлення до польських туристів на австрійських прикордонних пунктах напередодні вступу Польщі до ЄС.

Австрія асоціюється у нас також із ксенофобією та егоїстичним ставленням до східних країн ЄС (“ми багаті і не хочемо ділитись цим багатством з посткомуністичнимми країнами”). Значний відгомін викликали особливо шовіністичні заяви і дії Йорга Гайдера, а також австрійський скептицизм щодо вступу до ЄС України. Власне, Австрія до останньої миті зволікала з відкриттям для поляків свого ринку праці, що також не сприяло побудові позитивних відносин.

Тим часом дійсність діаметрально протилежна до цих стереотипів. Це у т.ч. результат поведінки польських медіа, які послідовно ігнорують Австрію – дарма шукати статті про події у цій країні або публіцистику, що описує австрійські реалії. Винятком є лише хіба що такі негативні і сенсаційні теми, як, наприклад, справа Йорга Хайдера, Йозефа Фрітцля або доноси австрійських службовців про негідну поведінку поляків. Спробуймо тоді по черзі проаналізувати найбільш поширені стереотипи і порівняти їх з дійсністю.

Австрія скептично ставиться до розширення ЄС?

Польські журналісти із задоволенням повідомляють про прояви австрійського скептицизму щодо розширення ЄС на східноєвропейські країни, представляють австрійців як егоїстів, які не хочуть ділитися своїм багатством зі східними і південними родичами. Не варто заперечувати, що багато (якщо не більшість) австрійців боялися наслідків інтеграції і відкриття кордонів, бо їх лякала злочинність, зменшення рівня життя тощо. Це було наслідком того, що Австрія є найбільш висунутою на схід країною “старого ЄС” у Центральній Європі, півостровом добробуту, який оточує аж чотири посткомуністичні країни. З точки зору місцезнаходження, Австрія могла також більше виграти від розширення (що й сталося насправді), хоча й піддавалась найбільшим загрозам.

Проте австрійці швидко змінили свою початкову недовіру на доброзичливість і відкритість до східних сусідів, а саме угорців і словаків. Досить лише поглянути на район прикордонного Гайнбурга-на-Дунаї, де масово оселяються словацькі громадяни, а інші словаки приїжджають сюди щодня на роботу. Окрім цього, в Гайнбурзі та околицях нема жодної недовіри до словацьких сусідів. Навпаки: на порядку денному тут запровадження словацьких написів, а родовиті австрійці із великим задоволенням вчать словацьку мову і відкривають словацькі класи у школах і дитсадках. Схожа ситуація й на кордоні з Угорщиною та Чехією, де теж переважає співпраця, а не недовіра.

Екологія і здорова їжа

Країни старої Європи асоціюються у нас із несмачною, “пластиковою” їжою і відсутністю тут яскравої природи, такої, як у Польщі. Достатньо згадати відомий аргумент: “у себе забетонували річки, вирубили ліси і побудували автостради, а Польщу хочуть перетворити на музей природи під відкритим небом”. Черговий міф стосується польської ідеальної натуральної їжі і відсутність таких продуктів у країнах “старого ЄС” – звідси й туга емігрантів за польським хлібом і популярність польських магазинів у Німеччині чи Лондоні.

Цікаво, що Австрії цій стереотип абсолютно не пасує. Австрія є країною дуже смачних, натуральних продуктів, а австрійський хліб, копченості та сири користуються шаленим попитом у словаків, чиї випічка і булки зроблені з вати. Ми б очікували, що буде навпаки, але ось вам несподіванка. Здивувати можуть також ціни – в австрійських супермаркетах вони трохи нижчі, ніж у сусідній Словаччині, хоча логіка й підказувала б зовсім інше.

Схожа ситуація і з екологією. Австрія є країною з розвинутою інфраструктурою (автостради, водні шляхи, залізниці), хоча і не без перебільшень – локальні потяги, наприклад, загалом не їздять швидше, ніж у Польщі (але їхня якість незрівнянно краща). Окрім цього, ця країна є повною протилежністю уявлення про забетоновані річки й огороджені залишки лісів. І тут не йдеться про альпійську частину країни – достатньо поглянути на регіон австрійських Карпат (Гайнбург з околицями) на кордоні зі Словаччиною: з одного боку, там є квітуча природа й увага до навколишнього середовища, але водночас місцеві мешканці не мають відчуття, що живуть у заповіднику, який унеможливлює їхній розвиток. Навпаки – національний парк Donauauen (Дунайські луки) і карпатські природні резервації є джерелом економічного розвитку цих земель, в основному завдяки туристам.

Більш європейські, ніж найбільші європейці?

У Польщі панує безмежне бажання бути схожими на Європу, тобто радше на уявний ідеал Європи. З іншого боку, саме Австрія вважається одним із взірців європейських цінностей і звичаїв. Коли ми сприймаємо себе не до кінця “європейськими” (немодно вдягнені, п’ємо забагато алкоголю, палимо сигарети, коли у Європі модно не палити, англійську знаємо не на найвищому рівні тощо), стереотипний австрієць здається нашою повною протилежністю.

Аби пристосуватися до омріяної Європи, поляки ухвалили закон про заборону вживання пива у громадських місцях і паління у ресторанах, а також винайшли вимогу, щоб кожен поляк ідеально знав англійську мову. Не знаєш англійську так само добре, як англієць – не отримаєш гарну роботу. А тим часом в Австрії…

Отож-бо. Австрійці не уникають алкоголю, п’ють багато, але культурно. Тут нікому б не спало на думку виписувати штраф за вживання пива на лавочці у парку або у потязі. А кав’ярні… вони всі у тютюновому димі. Отже, якщо ці особливості є показником “європейськості”, то поляки набато більш “європейські” ніж ті, хто для них є взірцем.

А знання англійської? В Австрії це теж вважається значною перевагою, але ніхто не вимагає ідеального рівня. Ніхто тут не соромиться, якщо погано знає англійську – можливо тому що німецька також є мовою міжнародної комунікації. Водночас австрійці із задоволенням вчать нові мови, наприклад, біля кордону зі Словаччиною – вже згадану словацьку.

Щось схоже і з маркетинговими здібностями австрійських працівників готельного бізнесу. У поляків все ще є комплекси щодо відставання від США та західної Європи на фоні стрімкого розвитку маркетингу і PR. Водночас, наприклад, у вже згаданому регіоні австрійських Карпат переважна більшість маленьких готелів, пансіонатів (Gasthaus) і ресторанів не те, що не мають англомовної Інтернет-сторінки, вони взагалі не мають жодної Інтернет-сторінки. Лише запис у каталогах кількох систем резервації і все. Австрійці також набагато менш гнучкі ніж поляки, наприклад, якщо йдеться про зменшення ціни у випадку поселення в готелі цілої групи. Зрештою, тут менша гонитва за грошима і вигодою (клієнт не приїде, якщо не зіб’ємо ціну? Важко, але обійдемось без нього). Саме тому це добра країна для працівників, яких тут, на відміну від Польщі, роботодавці не змушують постійно виробляти 150% норми. А якби Ви залишились на роботі після завершення робочого дня, у шефа це викликало б легкий жах – тобто зовсім не так, як у Польщі.

Якуб Логінов, переклад: Вероніка Димінська




Leave a Reply

Your email address will not be published.