Saturday, Apr 29th

Last update:06:03:19 PM GMT

You are here:

Please enable JavaScript!
Bitte aktiviere JavaScript!
S'il vous plaît activer JavaScript!
Por favor,activa el JavaScript!
antiblock.org

Цікаві місця в Кракові

e-mail Друк PDF
Рейтинг Користувача: / 189
НайгіршеНайкраще 

Старе Підгір'я, Кшемьонки, Заболоття та річка Вісла – такі місця знаходяться в радіусі трьох кілометрів від гостелу та гавані Горн на Баграх. Відвідуючи ці цікаві райони, ще не затоптані п'яними англійськими туристами, маємо можливість відкрити Краків такий, яким він є насправді – без комерційної упаковки для англомовних іноземців.

Кшемьонки та Курган Кракуса

Найближчим цікавим місцем є Кшемьонки з Курганом Кракуса – ідучи спокійним кроком, з гавані Горн дійдемо на курган протягом 25-35 хвилин. На прогулянку варто взяти з собою мапу, оскільки без неї можемо заблудити в плутанині навколишніх вуличок. По дорозі проходимо через місця, які більше нагадують підкраківське село, аніж центр великої метрополії. Після десяти 15-ти хвилин проходимо поблизу Плашівського ставку – трохи меншого озерка, яке разом із озером Багри творить унікальний клімат цієї околиці. Коли залишимо за собою озеро, це значить, що ми вже близько – вистачить пройти ще кількасот метрів вліво вздовж вулиці Повстанців Сльонзьких, перед нашими очима з'явиться зелений Курган Кракуса – найстаріший із краківських курганів та водночас один із найбільш таємничих об'єктів у Місті Крака.

Легенда говорить, що цей курган є могилою доброго князя Крака, засновника Кракова. Князь мав правити успішно та справедливо, а по його смерті вдячний народ усипав йому великий курган. Легенда легендою, але археологічні дослідження приносять не менш цікаві висновки: курган походить із VI віку та подібно як новогуцький Курган Ванди, є унікальним та одним із небагатьох збережених до наших часів пам'яток по цивілізації Кельтів, яка панувала в цій частині Європи в ранньому середньовіччі.
Курган Кракуса є найвищою вершиною масиву Кшемьонки - найпівденнішої частини Краківсько-ченстохівської юри. З кургану простягаються чудові краєвиди: видно звідти як на долоні ціле місто, а особливо Стере Підгіря, Казімєж та Старе місто.
Поблизу Кургану Кракуса знаходиться декілька каменоломнів, котрі під час ІІ світової війни були частиною гітлерівського концентраційного табору Плашів. Власне тут відбувається акція відомого фільму “Список Шіндлера”. Трохи далі, поблизу комина відомого торгового центру “Бонарка”, розташований заповідник з такою ж назвою.


Старе Підгір'я


Сьогодні – один із найцікавіших кварталів історичного центру, а ще в половині ХІХ віку – окреме місто, котре всерйоз конкурувало з Краковом та хотіло стати кращим і видатнішим, ніж давня столиця Польщі. Йдеться про Підгір'я, місто засноване австрійцями після І поділу Польщі, коли державний кордон поміж Австрією і Польщею пролягав на Віслі.
Старе Підгір'я починається зараз за Курганом Кракуса, за вулицею Повстанців Великопольських. Ідучи пішки з боку Кургану, потрапимо туди, проходячи по невеликому мосту над цією транспортною артерією. Відтак потрапимо на Гору Ласоти, поблизу історичної фортеці святого Бенедикта і цікавого стадіону спортивного клубу Корона.
Гора Ласоти – це одна із найцікавіших частин Старого Кракова. Сходячи вниз вузькими та крутими підгірськими вуличками, викладеними традиційною бруківкою, потрапимо до самісінького центру давнього міста. Варто тут відвідати передусім дві площі: Підгірський ринок та Площу незалежності, а також спокійні вулички, які знаходяться поблизу них. Старе Підгір'я – це єдина історична частина міста, яка розташована на пагорбі.


Старе Підгір'я – це одне з найцікавіших куточків Кракова. Підгір'я виникло в 1784 році як самостійне місто, засноване австрійцями після І поділу Польщі. Тоді на Віслі існував польсько-австрійський кордон, а Підгір'я мало вирости на “200-тисячну австрійську метрополію, яка буде видатніша, ніж Краків” (сусідній Краків налічував тоді всього 40 тисяч жителів). Справді, протягом перших кільканадцяти років свого існування, Підгір'я дуже швидко розвивалось та майже наздогнало Краків за кількістю населення – а за рівнем економіки його навіть випередило. Як не парадоксально, але цей блискучий розвиток Підгір'я припинився після включення Кракова до Австрії в 1846 році – відпав тоді головний аргумент для державної підтримки “австрійського Підгір'я” як альтернативи відносно “польського Кракова”.
Однак протягом цих 60 років, коли поміж Підгір'ям та Краковом пролягав державний кордон, Підгір'я встигло витворити всі атрибути самостійного міста: Головну площу (Rynek Podgórski), староміські будинки, фортифікації. Підгір'я має також цікаве розташування, якого заздрить сусідній Старий Краків – воно виросло на схилах вапняних пагорбів (Кшемьонки та Гора Ласоти), а водночас – над королевою польських рік, Віслою. Це розташування на горах та над річкою творить неповторну атмосферу – подібну до цієї, яку можна відчути в Празі чи Братиславі. Як не парадоксально, але цю особливу атмосферу Підгір'я найкраще відчувається в хмарні, осінні дні, коли над містом висить характерний туман, а бруківка вузьких вуличок вистелена осіннім листям з сусіднього парку... Не випадково саме тут вмістили сцени з фільму про доброго вояка Швейка – жодне інше місто не віддає так точно центральноєвропейських, габсбурзьких кліматів, як Старе Підгір'я.


 

Заболоття


Заболоття відділяє від гавані Горн усього 20 хвилин прогулянки. Донедавна це був периферійний індустріальний район з досить нецікавим іміджем, проте з огляду на близькість Старого міста та Вісли, в останніх роках Заболоття переживає блискучий розвиток. Тут постають найдорожчі в місті, елітні житлові будинки з видом на Вавель, ревіталізацію проходять вісляні бульвари. Заболоття стає також академічним центром -  над Віслою, поблизу Котлярського моста розвивається нова престижна ВНЗ – приватна Краківська академія ім. А. Фрича-Моджевського.
Назва району походить від словосполучення “за болотом”. Від середньовіччя тут існував соляний порт, у якому завантажували кам'яну сіль з шахти у Вєлічці на вісляні судна. В ХІХ та ХХ сторіччях тут розвивалася промисловість. Нині Заболоття втрачає свій традиційний індустріально-складських характер, перетворюючись на престижну та модну частину міста.

Початок ревіталізації Заболоття пов'язаний із відкриттям у 2002 році Котлярського моста з вельми цікавою конструкцією, який сполучає цей квартал з центром. Великим імпульсом для розвитку Заболоття було відкриття над Віслою сучасного кампусу найбільшого приватного ВНЗ у Південній Польщі – Краківської Академії ім. Анджея Фрича-Моджевського. 10 червня 2010 року тут прибув черговий важливий об'єкт: у давній фабриці Шіндлера відкрили відділ історичного музею міста Кракова. Об'єкт при вулиці Ліповій 4 відразу став вагомою туристичною пам'яткою. Тут можна подивитись, як виглядало життя звичайних мешканців Кракова під час німецької окупації, причому все представлено в цікавий, незвичний для таких музеїв спосіб, з використанням мультимедійних технік. В недалекому майбутньому тут планують відкрити також Музей сучасного мистецтва.
Важливим елементом ревіталізації Заболоття є також розвиток транспортних шляхів, оскільки ще декілька років тому цей квартал був відрізаний від центру міста, а відтак і напівзабутий. Після відкриття згаданого вже Котлярського моста місто побудувало нову артерію, а в 2010 році відкрило лінію швидкого трамваю. За 15 хвилин можна ним доїхати з центру міста, через Заболоття, над озеро Багри (вулиця Ліпська).
Сьогодні Заболоття є фактично найбільшим будівельним майданчиком у Кракові. Тут постають модерні житлові будинки з дорогими апартаментами, сучасні офісні центри, нові об'єкти культури. Ревіталізацію проходять також вісляні бульвари – між іншим, недавно відкрили тут невелику причал – зупинку “водних трамваїв”. Плани є ще більш амбітні: в майбутньому в цьому районі мають створити новий будинок філармонії, дайвінговий центр (у будинку давньої фабрики), а також новий міський парк.

Для тих, хто володіє польською, можемо рекомендувати детальнішу інформацію про ревіталізацію Заболоття та сам музей:
http://wiadomosci.wp.pl/kat,12611,title,Odnawianie-miasta,wid,8243413,wiadomosc_prasa.html?ticaid=1ad34
Інформація про музей Fabryka Schindlera (польською):
http://www.krakow.travel/przewodnik/zwiedzamy-krakow/getto-i-oboz-w-plaszowie/action,get,id,1481,t,Fabryka-Schindlera.html
http://mhk.pl/oddzialy/fabryka_schindlera/


Прогулянки над Віслу та до форту Лясівка


Лише півтора кілометра відділяє гавань Горн від річки Вісли. Щоб дістатися над королеву польських рік, слід перейти кількасот метрів вулицею Гроховою, аж до вулиці Ліпської та лінії швидкого трамваю. Там переходимо на другий бік вулиці та йдемо далі прямо, переходимо біля костелу, кварталу невеликих житлових будинків та футбольного майданчика, аж після 400 метрів дійдемо до саду з дачами. Ідемо далі якісь 300-400 метрів та ми вже над Віслою.
Вісла в цьому місці є досить дикою рікою, а територія поміж охоронними валами є оазисом природи та улюбленим місцем любителів рибалки. Звісно, це не є жодна туристична атракція – от дика, проте брудна ріка на окраїні міста, тобто місце, яких у Польщі чи в Україні багато. Тим не менш, якщо нам нічого робити, а не хочеться їхати до центру, варто перейтися сюди, щоб побувати хоч трохи з далека від цивілізації. З гавані Горн ідеться над Віслу всього 15-20 хвилин.
Йдучи вліво, після десяти хвилин дійдемо до мосту на Віслі. На протилежному березі знаходиться міський район Ленг, а в ньому – вугільна електростанція, студіо Телебачення Краків та великі торгові центри. За Ленгом простягається Нова Гута (перше цілком соціалістичне місто в світі, побудоване в 50-тих роках). Недалеко звідти до Парку фізкультури та давнього аеропорту (одного з перших у Австро-Угорщині). На його території знаходиться одна з найбільших туристичних атракцій міста – музей авіації та Авіаційний парк культури. Проте музей знаходиться вже досить далеко від озера Багри – тож найкраще туди доїхати автобусом або автівкою.
Набагато цікавішим варіантом є проте піти над Віслою не вліво, але вправо (в цьому напрямку, що течія річки). Після десяти хвилин прогулянки дійдемо до австрійської фортеці Лясівка, яка була елементом систему фортифікацій Кракова. Нині (листопад 2010) фортеця знаходиться щоправда в нецікавому стані, однак незабаром це має змінитись – в серпні 2010 місто орендувало цей історичний об'єкт приватному підприємцю, який зобов'язався до його ревіталізації.
Подібних фортець у Кракові є майже сто, однак Лясівка відрізняється від них рядом оригінальних рішень – серед іншого, наповненням канав водою з Вісли, внаслідок чого Лясівку називали також Водною фортецею. Її завданням був захист південного берегу Вісли, а конкретно – долини річки, валів та броду.
В 1918-1919 році фортецю знищили, однак потім відновили. В міжвоєнний період та під час окупації фортеця виконувала складські функції. Після війни комуністи передали Лясівку цивільної владі. Від 60-тих років цей об'єкт занепадав, а господар – хімічне підприємство “Барва” – добудовало склади, змінюючи історичну форму об'єкту. На початку XXI сторіччя тут протягом 4 років проводили нелегальні пунк-рокові фестивалі під назвою “Провізорка”.
Про ревіталізацію фортеці можна прочитати тут (польською мовою):
http://krakow.naszemiasto.pl/artykul/314368,krakow-zdewastowany-fort-zacznie-tetnic-zyciem,id,t.html
Назва Лясівка походить від невеликого заплавного лісу, який росте поблизу фортеці. Сусідство лісу, дикої річки та привіслянських нів недалеко від центру великого міста додає цьому місцю привабливості.
З фортеці до гавані Горн можемо повернутися спокійною вулицею Голікувка. Після кільканадцяти хвилин дійдемо до нової кінцевої зупинки швидкого трамваю та звідти вже легко потрапимо над Багри, відомим нам уже маршрутом.

А тепер прочитайте цю статтю польською мовою.

Коментарі  

 
+89 #1 Олексій 03.10.2013 07:16
Дуже схожий на місто ЛЬВІВ! :-)
Цитувати
 
 
+110 #2 Євген 14.03.2014 10:45
Дуже дякую! Цікава методика, значно простіша, ніж традиційна) Сподіваюсь, результати будуть хорошими!
Цитувати
 
 
+32 #3 Ольга 14.03.2014 12:11
Дійсно чудова методика. Польська мова дуже легка та красива. Якраз "на слух" я її чудово розумію, хоч ніколи не вчила. А от читати польською було важкувато. А навіть вже тепер потиху полізла читати статті польскою. Дуже вдячна)))
Цитувати
 
 
+43 #4 Тетяна 14.03.2014 12:46
Насправді читати в латинському написанні легко, дуже швидко звикаєш до заміни письмових знаків. Дякую.))
Цитувати
 
 
+26 #5 Маріан 14.03.2014 13:03
Дякую, дійсно цікаво!Маю польське коріння, вже давно хотів вивичти хоч би основу мови!
Цитувати
 
 
+66 #6 Ольга 14.03.2014 13:21
Сподіваюсь, автор курсу надасть невеличкі тексти для читання польською в подальших уроках:)
Цитувати
 
 
+13 #7 Ольга 14.03.2014 13:40
Дякую за цікаву інформацію! Dziękuję!
Цитувати
 
 
+33 #8 Галинка 14.03.2014 13:55
Bardzo dziekuje))
Спершу, навіть не помітила, що написано українською :lol:
Чекаю з нетерпінням нових листів :-)
Цитувати
 
 
+15 #9 Сергій 14.03.2014 14:03
Всім натхнення!
Цитувати
 
 
+21 #10 Женя 14.03.2014 14:56
стаття доволі цікава, але, здається, перекладена автоматичним перекладачем :(
Цитувати
 
 
+5 #11 Женя 14.03.2014 14:57
але курс обіцяє бути корисним та цікавим) також не одразу помітила, що лист українською)) чудовий прийом) і про невелички тексти для читання підтримую! дякую)
Цитувати
 
 
+4 #12 Aleks 14.03.2014 15:00
Bardzo dziekuje! Fajna metodyka! Ukrains'ka i Polski jezyk sa podobne :-)
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Хочеш знати більше про Польщу, Словаччину та Австрію?
Підпишись на наші новини
e-mail
Місто