//Українці в Польщі: чому російськомовним мігрантам варто переходити на українську або польську мову

Українці в Польщі: чому російськомовним мігрантам варто переходити на українську або польську мову

Багато українців після приїзду до Польщі продовжує користуватись російською: мовляв, і так зрозуміють. В Україні, звісно, зрозуміли б. В Польщі – не зовсім.

Нагадаймо вкотре: Польща – це країна, в якій російська мова є зрозуміла тільки тим, хто її спеціально вивчав, наприклад у школі чи в університеті. Таких осіб є приблизно 7%, з чого більшість знає російську поверхнево, оскільки вже давно її забули (наприклад вивчали її в школі 30 років тому, а потім не користувались нею – поляки ж не їздять як туристи в Росію). Натомість особи, котрі зовсім не вивчали російську мову, просто не розуміють її – так само як ви не розумієте литовську чи латвійську. Поляки натомість більш-менш розуміють українську мову, особливо якщо говорити чітко і повільно. Українська лексика в 70% збігається з польською, тому поляк з українцем можуть розмовляти, кожен своєю мовою – і будуть більш-менш розуміти один одного.

Це все, здається, більшості українцям зрозуміле. Однак набагато менше осіб усвідомлює собі факт, що це правило (не розуміння російської) стосується не тільки етнічних поляків, але також польських українців – звісно, за винятком тих, котрі прибули до Польщі недавно.

Маю на увазі – корінних польських українців. Тобто представників української національної меншини (нащадків осіб, яких насильно переселили внаслідок акції «Вісла») та дітей українських іммігрантів, котрі народилися вже в Польщі і виростали в польському середовищі – в якому, як ми вже написали, російська мова і культура повністю відсутня.

І як не дивно, таких осіб – сотні тисяч. Тому перш, ніж зайдете на групу «Українці в Польщі» чи «Українці в Кракові» (або подібні) на Фейсбуку чи іншій соцмережі, двічі подумайте над тим, чи коректно писати пости російською – мовою, яка корінним польським українцям звичайно незрозуміла. Подумайте: це вони живуть у Польщі з покоління на покоління і мають право почуватися тут господарями. Ви – гості, новачки, тож входячи у спільноту українців у Польщі, не нав’язуйте звичок, які для цієї спільноти чужі.

Тим паче, що справжні українці в Польщі – переселенці від акції «Вісла», цілі десятиліття боролися з комуністичним режимом за збереження української мови, культури і ідентичності. Вони навчали дітей української мови, що в цілковито польськомовному середовищі не було і не є легким. І цю ідентичність вдалося зберегти. Хоча, звісно, корінні польські українці переважно розмовляють українською з відчутним польським акцентом, а іноді українську мову знають набагато гірше, ніж польську. Однак – володіють нею, вивчають українську мову як рідну мову національної меншини на додаткових заняттях у польських школах чи в грекокатолицьких парафіях. Адже вони – українці за походженням і рідна мова для них дуже важлива. А російської мови вони не знають (особливо молодщі) – після 1989 року її вивчення в школах перестало бути обов’язковим, замісить неї польські учні вивчають англійську і другу мову на вибір – найчастіше німецьку, французьку чи іспанську.

Друга численна група корінних польських українців – це діти українських мігрантів, котрі масово приїжджали до Польщі в 90-тих. Тоді відбулася перша сучасна хвиля міграції, до Польщі прибуло кількасот тисяч українців. Їхні діти, котрі народилися в такому 1995 році – вже повнолітні, деякі з них вже самі мають дітей. Вони – стовідсоткові українці, які виросли в польськомовному середовищі. Польську мову знають чудово, українську – добре або гірше, російської не знають взагалі.

Корінні польські українці – це повноправні учасники дискусійних груп типу «Українці в Польщі». Вимагати від них, щоб вони тепер записувалися на курси російської мови – бо так подобається деяким українцям, котрі тільки недавно перебралися до Польщі – це не тільки нонсенс, це некоректно і зневажливо.
Отже – якщо ви переїхали до Польщі, дотримуйтесь правил, які тут вже діють. У середовищі українців у Польщі користуйтесь українською або польською мовами. Це ж вам не Україна – тут правило «і так поймуть» не діє.

Якуб Логінов

TAGS: