Karta pobytu – маленький шматок пластика, навколо якого сконцентровано багато питань та очікувань тих, хто хотів би жити в Польщі. Ця карта підтверджує ваше право легальне перебувати в Польщі та надає інші, пов’язані з цим, права. Карти побиту даються на певний означений термін або дозволяють постійне перебування. Тема нашої розмови – карта тимчасового перебування (pobytu) для студентів. УВАГА: тепер (2022) у зв’язку з війною Польща спростила процедури для біженців з України.
Я, власне, зараз перебуваю в Польщі як студентка. Знайомі українці – ті, хто вже вчиться в Польщі або тільки збирається – часто мене питають про карту побиту. Хто має право на таку карту, які документи треба, скільки грошей готувати – те, що цікавить найбільше. А, головне, кому і для чого ця карта потрібна, якщо в паспорті є віза? Іноді карту побиту в розмовах плутають з картою поляка. Я забрала свою першу карту побиту два дні тому. Досвід виявився цікавим, ще й з сюрпризами.
Для чого воно треба?
Карта побиту дає її власникові всі права, що є в особи, яка легально проживає в Польщі. Наприклад, не можна голосувати на виборах, але можна придбати рухоме і нерухоме майно, легально працювати (студентам дозволяється у вільний від навчання час), запрошувати родичів, подорожувати без віз по країнах ЄС і отримувати візи до інших країн, не покидаючи території Польщі (наприклад, до США). Не все те саме можна робити з однією лише студентською візою. Наприклад, можуть виникнути проблеми на кордоні зі Швейцарією, а якщо треба відкрити візу до Америки, то треба їхати в Україну.
Головне – це довгострокові перспективи. Якщо в планах є залишитися в Польщі надовго, то після двох карт тимчасового перебування можна подати на третю – на сталий побут. Я не беру ситуації, коли це правило можна обійти – наприклад, отримання польського громадянства, переваги статусу біженця, шлюб з громадянином Польщі тощо. Ми говоримо про стандартний шлях студента-українця – від навчання до роботи.
Отже, перша карта побиту для студента дається максимум на три роки, друга так само, після закінчення стаціонару в Польщі ще можна подати на рік перебування – такий час уряд дає власникам польських дипломів денної форми навчання для пошуку роботи. На практиці в перший раз можна розраховувати на рік, по другій подачі – на два-три роки, потім ще рік на пошуки роботи, а після шестирічного терміну проживання в Польщі можна подавати на карту сталого проживання. Але й для неї необхідно підтвердити підстави для сталого перебування – наприклад, лист з роботи чи відкриття власного бізнесу.
Що до мене – я приїхала до Польщі по національній студентській візі (D). Моя віза є дійсною майже до кінця року. Але я планувала спочатку вивчити польську мову, а потім продовжити навчання в Польщі. Варто зазначити, що не всі мовні курси є підставою для отримання річної візи D. Як правило, такі документи присилають мовні школи при державних навчальних закладах. В моєму випадку це Ягеллонський університет. Коли обирала вуз, то розглядала варіанти вчити польську рік у Познані чи Варшаві. Але Варшавський університет був готовий взяти студентів на три місяці з можливістю продовження (не хотілося через три місяці знову повертатися за візою до України), а в Познані ціна за річний курс виявилася вищою. Ягеллонський університет прислав документи з підтвердженням, що хоче бачити мене своєю студенткою на річному мовному курсі. Таким чином, я отримала ту ж візу, що і студенти польських вузів денної форми навчання. І це стало підставою для апеляції на першу карту побиту тимчасового.
Які документи і скільки грошей готувати?
Перше, що доведеться зробити – навідатися до urządu, тобто міської адміністрації, де приймають заяви на карти побиту та видають їх іноземним громадянам. Я подавала в Кракові, тому мій шлях лежав до вул. При Ронді 6 (ul. Przy Rondzie 6). Мета першого візиту – отримати інформацію. На шість віконець людей було досить багато, я нарахувала тридцять. Але електронна черга просувається досить швидко: тільки не забудьте взяти електронний квиток. Пропонується це зробити англійською, польською або російською (і тільки!). Співробітниця установи видала мені список необхідних документів.
Анкета (wniosek) плюс копія. Стопка аркушів, які треба заповнити з двох боків польською мовою, а потім зробити одну копію. Раджу брати одразу три чистих бланки – на випадок помилки при заповненні. Вказуються загальні біографічні дані, в тому числі незвичне для нас – імена обох батьків. Окрім дати народження, необхідно вказати колір очей, зріст тощо. Якщо у вас були закордонні подорожі, треба ретельно вказати дати всіх попередніх віз. Одним словом, дуже нагадує анкети на відкриття шенгенських віз.
Чотири фото. Мені обійшлися в 20 злотих у фотолабораторії біля мого мешкання. Це була промоція для тих, у кого є легітимація (студентський квиток).
Копія всіх сторінок паспорту (закордонного). В університетській «ксероточці» обійшлося десь у 1 злотий.
Поліс про страхування життя. Мій, куплений у PZU ще в Києві для річної польської візи, на карту побиту не підійшов. Виявилося, він лише захищає подорожуючих в зоні шенгенської угоди від нещасного випадку. Довелося робити нову страховку. У тій же PZU найдешевший річний поліс потягнув на 370 злотих, покриває візити до всіх лікарів на рік не вище лімітованої суми.
Підтвердження фінансового статусу: або стипендія, або виписка з банківського рахунку. На рахунку рекомендовано мати від 543 злотих на місяць. Так що раджу відкривати карту, поки ваш рахунок виглядає красиво і ще не схуд від польських спокус. До речі, у мене був знайомий, який таких коштів не мав, але мав його знайомий. І от цей знайомий позичив у свого знайомого гроші, поклав собі на рахунок і взяв банківську виписку, а за пару днів гроші повернув. Хвалився, що в нього вийшло, але рекомендувати таке всім не наважуся.
Свідоцтво про народження і нотаріальний переклад його. Вимагається лише для першої карти побиту. Обійшовся в 30 злотих.
Лист-підтвердження з вузу, що ви є студентом стаціонару. Через те, що мовна школа для майбутніх студентів Ягеллонського університету дорівнюється до стаціонару, я взяла цей лист в деканаті школи. Просто мовні курси, навіть довготривалі, не можуть дати такого документу. Якщо ви вже є студентом денної форми навчання в польському вузі, проблем не виникне.
Прописка (zameldowanie) – робилася заздалегідь, в перший тиждень перебування в Польщі. Достатньо взяти лист з гуртожитку, що ви там проживаєте, або договір на оренду мешкання. І з цими документами, а також з паспортом треба підійти туди ж, тільки в іншу будівлю (на місці при слові zameldowanie все підкажуть). Там також черга, але просувається швидко. Іноді просять прийти з господарем мешкання, але в моєму випадку вистачило договору оренди. Треба оформити коротку анкету (називається na pobyt tymczasowy, та це не карта побиту, лише свідоцтво про тимчасову прописку в Польщі). Головне – це знати свою адресу. Я забула індекс – але інтернет мене виручив. Через півтора-два тижні можна забирати – виглядає як аркуш з коротким текстом про вашу адресу проживання і печаткою уряду. Там же вказано ваш PESEL – ідентифікаційний код. До речі, при першому візиті вам дадуть папірець на забирання документу. Не загубіть його, як це зробила я – і була вимушена заплатити 20 злотих за видачу. А було б безкоштовно.
Квитанція про оплату навчання або довідка, що студент звільнений від оплати навчання. У мене був оплачений лише перший семестр, а другий я мала право оплатити перед початком занять, тобто через два місяці після подачі на карту побиту. У мене через цю квитанцію сталася неприємна ситуація. При поданні всіх документів квитанцію чомусь роздивилися, але не долучили до справи. А перед новим роком, коли я з валізою збиралася їхати додому, мене наздогнав лист. Виявилося, я повинна принести квитанцію за навчання туди, де подавала документи на карту побиту. Довелося дзвонити і просити, аби донести квитанцію після канікул. Я подавала оплату лише за перший семестр.
І цей список був би неповним, якби ви перед поданням не йшли до віконця касира – заплатити 340 злотих за розгляд вашої справи.
При вас перевірять по списку документи, візьмуть відбитки пальців, якщо це перша подача, і скажуть, як і коли будуть тримати з вами зв’язок.
Ще до рішення про видачу вам картки на адресу прописки прийде декілька листів. Вас проінформують, чи все в порядку з документами (у моєму випадку попросили донести квитанцію оплати за навчання), попросять повідомляти про зміну адреси, а останнім попередять, що уряд має право перевірити, чи не становите ви загрозу для Польщі.
Якщо ви впевнені, що з вказаними моментами все добре, зарезервуйте 50 злотих – на випадок позитивного рішення. Саме таку суму треба внести, аби забрати готову карту побиту. Про позитивне рішення в моєму випадку проінформували через смс. До речі, якщо у вас є кредитна карта, нею можна заплатити просто у віконці. А от готівку треба вносити лише в касі – і краще до того, як забирати карту, аби вдруге не стояти в черзі. І в касі теж треба заповнити квитанцію – таку маленьку анкетку на три пункти. Взірець знайдете на стіні біля каси – над письмовим столом.
Віза проти карти
Я відкривала національну річну візу, аби мати час, щоби розібратися після мовних курсів із безпосередньо навчанням. У кінці червня закінчується моя мовна школа. А по ній саме час навідатися до різних вузів Польщі, визначитися з майбутнім місцем навчання, підшукати житло тощо. Польське консульство це зрозуміло, а от urząd, схоже, ні. Не зважаючи на те, що в мене відкрита віза до кінця вересня, карту побиту дали терміном до кінця червня. Мотивували тим, що це закінчення мого мовного курсу – от і до побачення. Сказали, якщо пані (тобто я) до кінця терміну виданої карти вже поступить до польського вузу на стаціонар, то може подати на нову карту побиту. Тільки всі документи і платежі – по новій. І ще мене «обрадували»: по закінченню дії карти побиту я на території Польщі знаходитися не можу. Віза дає мені право подорожувати – і не більше. Від таких перспектив мені стало зле. Відмовитися від карти побиту теж виявилося неможливо.
Перше, що я зробила – зателефонувала до прикордонної служби. Коли пояснила, що карту тимчасового побиту мені дали на термін удвічі коротший, ніж віза, там довго дивувалися і передавали слухавку колегам. Нарешті, моя вже третя співрозмовниця – представник служби – пояснила: це в їхній практиці перший випадок. На їхню думку, я можу знаходитися в Польщі до кінця дії візи, якщо моя мета є прозорою, відповідно до вказаної при отриманні візи. Адже візу я отримала легально, ніхто її не скасовував. Насправді жодна служба мені так і не відповіла.
Отже, можу я перебувати в Польщі до кінця терміну карти побиту чи візи? В адміністрації порадили написати офіційний запрос кудись. Не вказали тільки, куди саме. Тож, я так і не знаю, чи не погарячкувала все це затіяти, витративши на підготовку два місяці – і отримавши таку «несподіванку» у кінці. Ще й виклала за це кругленьку суму – близько 840 злотих.
Олена Кадирова