Вам сказали, що проживання або праця буде na Śląsku, тобто в Сілезії? В такому разі не забудьте допитати, де саме і що ваш співрозмовник мав на увазі. Слово Śląsk — неоднозначне і тут дуже часто доходить до непорозумінь, яких варто Вам уникати.
Під словом Śląsk можна вважати такі от різні поняття:
- історичну Сілезію, яка ділиться на Верхню Сілезію, Нижню Сілезію, Опольську Сілезію, Тешинську Сілезію та ще й чеську Сілезію,
- Сілезію як синонім Верхньої Сілезії (кажеш: Śląsk, думаєш — Górny Śląsk)
- Сілезію як синонім Верхньосізезького промислового округу (метрополія Silezia, Górnośląski Okręg Przemysłowy – тобто Катовіце і околиця)
- Сілезію як говірковий синонім Сілезького воєводства (це неправильно, але часто так люди кажуть).
Історична Сілезія
Історична Сілезія — це дуже широке поняття. Вона пролягає від кордону з Німеччиною аж до адміністративного кордону з Малопольським воєводством та ще обіймає частину території Чеської республіки (половина Острави, Опава, Карвіна, Чеський Тешин). Таку історичну Сілезію поділяється на два великі регіони — Нижню Сілезію і Верхню Сілезію. Щоб було складніше, Нижня Сілезія (зі столицею у Вроцлаві) є на мапі на верху, а Верхня Сілезія (Катовіце, Тихи) — внизу.
І хоча Вроцлав є історичною столицею цілої Сілезії, жоден мешканець цього міста радше не скаже, що він живе “na Śląsku”. Кажеш — Śląsk, думаєш — Górny Śląsk. Якщо хтось має на увазі Нижню Сілезію, обов’язково треба додати це слово — Нижній, тобто Dolny. Це щось як з Волиню: хоча історична Волинь — це також Рівненська та частина Житомирської і Хмельницької областей, Волинь частіше функціонує у вужчому розумінні, у значенні — Волинська область. Так само і в Польщі — є Нижньосілезьке воєводство зі столицею у Вроцлаві і за логікою мало б бути і Верхньосілезьке — однак воно називається просто Сілезьке (Śląskie).
А щоб було цікавіше — поміж Верхньосілезьким і Сілезьким воєводством ще є одне — Опольське. І хоча воно не має Сілезії в назві, це також історична Сілезія. А точніше — Śląsk Opolski.
Województwo Śląskie: не плутайте Śląska і Zagłębia
Здавалося б, з Сілезьким воєводством усе простіше. Однак ні — в його рамках знаходиться декілька різних історичних регіонів, в тому числі — частина історичної Малопольщі (тієї ж самої, що Краків).
Хоча, правда, серцем воєводства є Катовіце та сусідні верхньосілезькі міста (Хожув, Тихи, Глівіце, Мисловіце, Забже, Руда Сльонзька), від яких так і пішла назва цілого воєводства.
Однак, навіть у рамках тієї самої Верхньосілезької агломерації знаходиться міста (і то зовсім не маленькі), які з Сілезією не мають нічого спільного. Це — Zagłębie, тобто Домбровський вугільний басейн з такими містами, як Сосновець, Домброва Гурніча, Бендзін чи Славків. Про Заглемб’є і сілезько-заглембовський антагонізм напишемо в окремій статті.
На півночі Сілезького воєводства знаходиться Ченстохова, релігійна столиця Польщі і давня столиця окремого воєводства. Надалі час від часу виникають ініціативи, щоб створити окреме Ченстоховське воєводство, хоча вони мають невеликі шанси реалізації. До речі, коли в 1998 році проектували новий адміністративний поділ Польщі, один із варіантів було створення так званого Старопольського воєводства з трьома столицями: у Ченстохові, Кєльках і Радомі. Остаточно ця ідея не вийшла: замість того створили Свєнтокшиське воєводство зі столицею в Кєльцах, Радом долучили до Мазовії, а Ченстохову — до Сілезії.
В кожному разі, Ченстохова також немає з історичним Сльонзьком нічого спільного. Це частина Краківсько-Ченстоховської юри, цікавого регіону, який багато в чому нагадує Поділля — і якому присвятимо ще не одну статтю на нашому порталі.
Південь воєводства
На південь від Верхньої Сілезії також цікава ситуація. В південно-західній частині воєводства знаходиться дуже цікаве, історичне місто Цєшин (Cieszyn). Це столиця історичного регіону — Тешинської Сілезії, з власними традиціями і самобутністю. Це також Сілезія, але вона розвивалася окремо від Górnego Śląska. Зокрема, під час поділів Речі Посполитої Верхня Сілезія була частиною Німеччини (Прусії), Заглемб’є належало до Росії, а Тешинська Сілезія — до Австро-Угорщини. Причому вона в рамці держави габсбургів не належала ні до Галичини, ні до Чехії (Богемії), але становила окрему провінцію — Тешинське князівство.
На цьому однак не кінець, бо Тешиньска Сілезія від 1919 року (з перервами) поділена державним кордоном: більша частина належить до Польщі, менша — до Чехії. Держкордон поділяє навпіл само місто Тешин: в Польщі знаходиться його цікавіша, історична частина — Cieszyn, в Чехії – Český Tešín з залізничним вузлом (це також тема на окрему статтю).
А на схід від Тешинської Сілезії, в південно-східній частині Сілезького воєводства, знаходиться ще два регіони: Підбескиддя (Podbeskidzie) з центром у місті Bielsko-Biała та Живєцчизна (Żywiec і околиця). Це теж частина історичної Малопольщі (Галичини), хоча є в межах Сілезького, а не Малопольського воєводства. Щоб було ще цікавіше, Бєльсько-Бяла виникло зі сполучення двох колись окремих міст — сілезького Бєльська та Бялій Краківській.
І це не єдиний випадок, коли етнографічний кордон іде по середині даного міста. Подібна ситуація часто трапляється на чеському боці, де посередині міст іде історичний кордон між Сілезією та Моравією. Така ситуація, зокрема, в містах Фридек-Містек чи Острава, які поділені на моравську та сілезьку частину, а умовна межа між цими регіонами іде рікою, яка тече посередині цих міст.
Отже, з Сілезією не все так однозначно, як може здаватись. Звісно, цих усіх нюансів і так не запам’ятаєте і формально вони не мають аж такого великого значення. Однак про це варто знати — наприклад, мешканці Сосновця сильно на вас образяться, якщо назвете їхнє місто частиною Сілезії, хоча Сосновєць межує з Катовицями. І що цікавіше, також за це образяться сілезяки, на думку яких Сосновець не можна навіть порівнювати з Сілезією.
Знати такі нюанси та антагонізми варто, щоб уникнути непорозумінь. Можу вас тільки потішити, що самі поляки також у цих речах не дуже розбираються, так не переймайтесь, якщо щось переплутаєте.
Якуб Логінов