Мало хто з українців знає, що довгий час на річці Віслі у Кракові пролягав державний кордон: на лівому березі була Річ Посполита, на правому — Австрія. Для того, щоб створити конкуренцію польському Кракову, австрійці побудували на протилежному березі Вісли нове місто — Podgórze, яке мало перевищити своєю красою та багатством Краків. Сто років тому Підгір’я і Краків після багатьох десятиліть конкуренції об’єдналися в одне місто — і саме від того моменту датується блискучий розвиток Кракова як великої метрополії.
Історія
Звідки державний кордон в самому серці королівського Кракова, який декілька віків був столицею Річ Посполитої? Це “заслуга” І поділу Речі Посполитої, який відбувся в 1772 році. Тоді Австрія приєднала до себе Галичину аж до Вісли — зі Львовом, але без Кракова, який тоді був порівняно маленьким містом (30 тисяч мешканців) і простягався тільки на лівому березі. За Віслою навпроти Кракова були села і скелі — і саме тут австрійський імператор вирішив побудувати з нуля нове місто.
Місто побудували в стратегічному місці: навпроти краківського Казімєжа, біля сплавної річки та на перехресті важливих торгівельних шляхів: до Вєлічки, Кракова і Скавіни (а також далі — до Львова, Будапешта і Відня). За початок міста можна вважати рік 1781, коли цісар Йосиф ІІ видав указ, який давав багато привілеїв ремісникам і торгівельникам, які вирішили там поселятись. Вони були настільки привабливі, що на другий бік річки (і кордону) переселялися багато підприємливих краків’ян, що спричиняло економічні проблеми місту. Зрештою, саме цього хотів добитись австрійський імператор.
Вже в 1784 році Підгір’я отримало міські права і статус вільного королівського міста, а в 1785 році — свій герб. Розпочався блискучий розвиток міста, котрий сповільнився аж в 1795 році. Тоді відбувся ІІІ поділ Польщі (в ІІ поділі Австрія не брала участі), внаслідок чого лівобережна територія з Краковом також стала частиною Австрії (потім ще Краків і Підгір’я разом належали до Варшавського князівства).
Кордон появився тут знов у 1815 році, коли внаслідок Віденського конгресу ліквідували Варшавське князівство і утворили автономну ефемеридну державу — Річпосполиту краківську (Вільне місто Краків). І знову ж аж до ліквідації Вільного міста Краків і його втілення до Австрії в 1848 році, на Віслі був кордон, а навпроти себе — два конкуруючі міста: польський (автономний) Краків і австрійське Підгір’я.
Коли в 1913 році Краків і Підгір’я вели переговори про возз’єднання, серед мешканців Підгір’я було сильне небажання до приєднання з Краковом. Підгір’яни були дуже горді з досягнень свого досить заможного міста, яке окрім на той час вже понад сторічної історії і власної ідентичності було теж важливим індустріальним центром. Остаточно однак унія відбулася. Разом із Підгір’ям, до Кракова долучили кільканадцять інших громад, які вже фактично були передмістями Кракова, однак формально це були окремі села. Таким чином у 1915 році завдяки намаганням тодішнього мера Юліюша Лео виник “Великий Краків”, що дало місту можливість динамічного розвитку. Без долучення Підгір’я, “перлини в кроні громад навколо Кракова”, ця ідея не мала б сенсу — говорив тоді Лео, якого вважають одним із найвидатніших мерів Кракова у історії.
Архітектура як у чеських містечках
Старе Підгір’я не є таким популярним місцем прогулянок туристів, як краківське Старе місто чи Казімєж, однак однозначно варто в якийсь день прогулятися ним. Відчуєте тут неповторну і автентичну атмосферу старого габсбурського міста, яке у чомусь нагадує Тешин, старий Перемишль, Львів чи чеські містечка. Що відрізняє Підгір’я від Кракова — це вузенькі вулички на пагорбах і скелях (район вулиці Замойського і Ринку підгірського). Причому краса цих місць неочевидна. Інколи бачите, що вулиця може і має історичну забудову, однак сама по собі занедбана, сіра, негарна. Однак достатньо відійти кількасот метрів у якийсь завулок чи підвір’я, щоб побачити кадри, які перенесуть вас у атмосферу зовсім іншого міста — начебто ви не у Кракові, але десь у Брні, Оломунці чи навіть у більш віддалених кутках старої Праги.
Що відвідати?
Старе Підгір’я може здаватись невеликим, однак насправді екскурсія цим міським районом вам займе пів дня. Нижче — найважливіші і найцікавіші місця.
Надвіслянський квартал
З єврейського кварталу Казімєж найкраще перейти на підгірський бік через дуже популярний серед краків’ян пішохідний міст — Kładka Bernatka. Його побудували в 2010 році в місті давнього моста, котрий тут існував перед війною. Відкриття кладки Бернатка радикально змінила цю частину міста — найвіслянський квартал Підгір’я, до 2010 року забутий світом і занедбаний, отримав друге життя. Одразу тут на підгірському боці з’явилися цікаві паби і кафешки, а місце стало модне серед туристів і мешканців. Варто також звернути увагу на характерний великий будинок над Віслою в іржавих кольорах. Це музей Тадеуша Кантора, про який напишемо окремо.
Площа богатирів гетта
Недалеко річки, але трохи далі на схід знаходиться досить велика Площа богатирів гетто. Сама по собі (з суто архітектурної точки зору) вона нецікава, однак це свідоцтво трагічної історії цього місця. Саме тут під час німецької окупації, в 1941-43 містилося єврейське гетто. В 1943 році німці його ліквідували. Частину мешканців розстріляли, решту перевезли до концентраційного табору Плашів. Про це було знято відомий фільм Список Шиндлера Стівена Спільберга.
Площа ринок підгірський і Площа незалежності
Як кожне місто, Підгір’я має свою Площу ринок. Rynek Podgórski, звісно, менший ніж Rynek Główny і їх навіть не порівняти, однак ця площа також цікава. Він має цікаву форму трикутника, на одному з кінців є неоготичний костел святого Йосифа. Неподалік міститься друга важлива площа — Площа незалежності (Plac Niepodległości). Подивіться фотографії.
Парк Беднарського і Кжемьонки
Над Площею ринок підгірський і Площею незалежності простягаються мальовничі пагорби зі скелями – Кжемьонки. Це найдалі на південний-схід висунута частина Краківсько-Ченстоховської юри, далі вже починається (вже на території Кракова) передгір’я Карпат. Саме з цього і взялася назва міста, а нині міського району — Podgórze, тобто Підгір’я.
Це найцікавіша частина старого Підгір’я. Саме тут, на вузеньких вуличках, завулках і старих сходах, що ведуть з міста до парку, можна найкраще відчути унікальну атмосферу цієї частини старого Кракова, яка нагадує чеські чи львівські клімати.
На вершині пагорбу простягається мальовничий Парк Беднарського — один із найцікавіших краківських парків. Однозначно варто туди прийти з дітьми, але і дорослим сподобається. За парком міститься телевізійна вежа і редакція Краківського державного телебачення. На протилежному боці є квартал зі старими віллами, а трохи далі — руїни фортів і каменоломи.
Копєць Кракуса
Трохи далі від Парку Беднарського, за міською артерією, простягається територія колишнього концтабору Плашів і Курган Кракуса (Kopiec Krakusa). Одне з місць, яке обов’язково мусите відвідати, якщо живете в Кракові. Однак це вже тема окремої статті.
