В Словаччині робота чекає на українців. Але тільки в деяких професіях і не в усіх регіонах

Перел війною вже понад два мільйони українців виїхало на роботу до Польщі. Тим часом не менші можливості працевлаштування відкриваються в сусідній Словаччині, яка має вищий ВВП на душу населення, ніж Польща, а водночас її економіка стрімко зростає. Може, варто зацікавитись Словаччиною і почати потихеньки вивчати словацьку мову, яка, до речі, дуже подібна до польської і української?




Добрі перспективи для економіки

Словаччина — друга після Чехії найбагатша країна Вишеградської четвірки. За даними Міжнародного валютного фонду, її номінальне ВВП на душу населення становить 15 992 долари. Це трохи менше, ніж у Чехії (17 257), однак більше, ніж у Польщі (12 495 дол.) і Угорщині (12 240 дол.). З-поміж посткомуністичних країн-членів ЄС, вищий ніж Словаччина показник ВВП на душу населення має тільки Словенія, Чехія і Естонія.

Словацька економіка переживає зараз дуже добрі часи. Недавно Статистичне відомство СР повідомило, що в другому кварталі 2016 року словацька економіка зросла на 3,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В 2015 році ВВП зросло на 4%. Прогнози передбачають збереження цієї 3-4% динаміки росту в наступних роках. Передбачається, що приблизно в 2022-24 роках Словаччина за рівнем ВВП на душу населення випередить сусідню Чехію, яка стартувала в 1992 року з набагато вищого рівня, але розвивається повільніше.

Звідки такі добрі результати і ще кращі прогнози? Перш за все, це наслідок відважних реформ 1998-2006 років, які, до речі, ставлять за зразок сьогоднішній Україні. Не дарма радником української влади є автор словацького “економічного дива”, колишній міністр фінансів Іван Міклош. Завдяки реформам Словаччина привабила тоді іноземних інвесторів, перш за все автомобільні заводи. Далі пішло вже як у лавині — прихід одного серйозного інвестора заохочував наступних, які воліли інвестувати в стабільній Словаччині, ніж у більш проблематичній Польщі чи Угорщині.

Словакам дуже допомогло прийняття в 2009 році євро. Правда, в першому році зміна валюти призвела до короткотермінових проблем — Словаччина мала міцну валюту, а тому її тяжче було конкурувати з дешевшими конкурентами з Чехії, Польщі і Угорщини, які провели девальвацію (знецінення) своїх валют. Для словацьких заводів і туристичних центрів це був стимул для проведення необхідних змін. Вже не можна було конкурувати з поляками чи чехами нижчою ціною, треба було конкурувати якістю, запроваджувати інновації, більш ефективно господарювати. Ця “маленька шокова терапія” закінчилася успіхом. Словацькі підприємства стали більш ефективні, ніж польські, а валюта євро стала магнітом, який приваблює дальших інвесторів — чого прикладом недавнє рішення про інвестицію заводу Ягуар – Ланд Ровер у Нітрі.

Словаччина — єдина країна Центральної Європи (не рахуючи Прибалтики і Австрії) з євровалютою. У складній геополітичній ситуації це ставить Словаччину в додатково вигідне становище. По-перше — у випадку можливого розпаду ЄС і створення “Європи двох швидкостей”, ця “правильна” частина Євросоюзу буде інтегруватись навколо країн єврозони. Тому Словаччина скоріше за все залишиться всередині “твердого ядра” ЄС, тоді як Польщі, Угорщині, Румунії і Болгарії загрожує те, що вони опиняться на окраїні євроінтеграції (не зовсім поза Європою, як Україна і Білорусь, але також не там, де Німеччина і Австрія). По-друге, не можна забувати і про російську загрозу. Не можна виключити, що після України, через 10-20 років Росія таки нападе на Польщу і Литву, попри те, що вони — країни ЄС і НАТО. Особливо, якщо президентом США стане Трамп, а в Німеччині закінчиться влада Ангели Меркел. Натомість Словаччина є цілком безпечна. Як твердив рік тому польський політик Януш Палікот, не НАТО, але прийняття валюти євро є найкращим полісом безпеки для Польщі. Адже Росія може не побоятись НАТО, але не відважиться напасти на країну-члена єврозони, оскільки тоді Німеччина буде змушена відреагувати, захищаючи власну валюту і власну економіку. Отже, Словаччина має євро, а прийняття спільної валюти Польщею і Чехією — з різних причин нереальне впродовж найближчих 15 років.

Які професії перспективні на словацькому ринку праці?

Щоб не було так оптимістично, треба сказати, що в Словаччині є також свої проблеми. І їх вистачає — це ж вам не Західна Європа, не Австрія, але все ж таки колишня країна радянського блоку, яка щоправда успішно пройшла трансформацію, однак не все там вийшло. Отже, за деякими показниками тут краще ніж у Польщі, а за іншими — гірше. Все також залежить від регіону.

Якщо приїдете на Ораву (регіон на півночі країни, на кордоні з Польщею, поблизу Татрів), в деяких селах і містечках можете почуватися як в Україні. Ну нічим вони не кращі, від українського села — такі ж сам “совок”, безробіття, маразм і брак перспектив. Однак достатньо поїхати 40 км далі, в гірські курорти Високих Татрів — і скажете, що тут як у Австрії чи Швейцарії. Те ж саме у двох найбільших містах: Братиславі і Кошицях. З одного боку, це типова Європа, буває, що до Братислави приїжджають на роботу австрійці з сусіднього Відня. З іншого боку, за багатьма показниками Братислава виглядає і функціонує гірше, ніж Львів чи Київ. Так що це все — відносно. Словаччина точно не є раєм на землі, а приїжджаючи сюди на роботу, мусите рахуватись з тим, що сильно розчаруєтесь. Або навпаки — знайдете тут своє місце на землі.

В цілій Словаччині дуже потрібні водії автобусів – міських та регіональних. Їх дуже не вистачає, тому організатори громадського транспорту часто змушені скасовувати курси через те, що водій звільнився, а нові не хочуть іти на роботу.

Представники яких професій потрібні в окремих регіонах?

Братиславський край: IT і все що з ним пов’язано, працівники міжнародних корпорацій зі знанням мов (англійська плюс друга мова, словацька необов’язково), бухгалтери, HR, фінансисти, логістика, особи котрі знають німецьку мову і водночас польську, українську, російську, автомобільна промисловість (Volkswagen)

Трнавський, Тренчіанський, Жилінський, Нітрянський краї — автомобільна промисловість, інженери, кваліфіковані робітники і інші працівники в сучасних промислових заводах, побудованих у цих регіонах у минулих роках.

Угорськомовний південь Словаччини — сільське господарство, спеціалісти які знаються на вині (виробництво, маркетинг, експорт, туристичні маршрути з вином у тлі).

Прешовський край — у літньому або зимовому сезоні — працівники в галузі туризму: гори, лижі, гастрономія, високогірські екскурсоводи в Татрах, носічі — особи, котрі на своєї спині виносять 70-кілограмові вантажі в високогірські турбази в Татрах і інших горах, до яких не доходять дороги (праця для ентузіастів гір з доброю кондицією — можливість поєднати заробіток із захопленням горами).

До теми будемо повертатися. Які висновки на майбутнє?

Так як написав раніше — Словаччина має багато переваг, але це не настільки приваблива країна для українців, щоб кидати все і туди їхати. Однак варто про неї якнайбільше знати, цікавитись нею, вивчити основи словацької мови. На разі просто так, для себе — а може колись воно пригодиться також професійно. Я сам жив в Братиславі півтори року, працював у відділі маркетингу братисласького готелю, саме там до речі виник і цей портал (2010 рік). І вважаю цей час дуже корисним періодом у моєму житті. Тому варто спробувати, а принаймні — мати десь у голові Словаччину як одну з запасних можливостей на майбутнє. А далі буде видно. В кожному разі, незалежно від планів щодо роботи і навчання, варто в Словаччину поїхати туристично, особливо якщо живете в південній Польщі. З Кракова це — рукою подати, тільки 100 км.




Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *