Гданськ, Гдиня, Морський університет у Гдині і польскі моряки вже в перші дні російської агресії розпочали акції домомоги Україні та прийняли кільканадцять тисяч українських біженців. Тепер до нас у Гдині та Гданську доходять сигнали про те, що потрібна більша співпраця з Україною у морській темі, тому що українські моряки не мають як робити курси і сертифікати в Україні, українські товари і зерно повинні переходити також через польські порти, які до цього неготові. Це все — нові виклики і нові питання, тому вже третій місяць як пробую розпочати в морському сегменті українського Фейсбука дискусію на тему, як ми поляки можемо вам допомогти в морських питаннях, що робимо не так, як розвивати польсько-українську морську співпрацю. З превеликим жалом спостерігаю, що питання про перспективи польсько-української морської співпраці майже нікого в українському морському середовищі не цікавлять, а більшість адміністраторів українських морських груп навіть не дозволяє публікувати пост на цю тему. І зовсім не знаю, як це розуміти.
Приводом для написання цієї статті та взагалом для створення польсько-української морської групи на Фейсбуці були різні запитання з боку польських колег які працюють у морській справі, які зводилися до: “як нам співпрацювати з Україною”. Питання дуже актуальне, тому що майже всі поляки мають однозначно антиросійські переконання (що випливає з польської історії), а бажання якимсь чином допомогти Україні у цій війні є серед поляків дуже сильним. На початку війни це мало вигляд спонтанних акцій гуманітарної допомоги, прийняття біженців тощо, зараз ситуація вже стабілізувалася і в морському середовищі Польщі всі питають: “що робити в питанні морської співпраці з Україною”.
Перший приклад — Морський університет у Гдині, на якому, зрештою, на пільгових правилах вивчають морську навігацію багато громадян України. Є сигнали, що українські моряки не мають можливості відновлювати паспорт моряка в Україні (звісно, не всі) і хочуть це зробити у нас у Польщі. А також, що у зв’язку з війною неможливо проходити тренінг на морі в Україні і потрібно або доцільно створити таку можливість у Польщі. Або що українське зерно мало би проходити через польські порти, які до цього неготові і виникають ще інші проблемні питання, та навіть міждержавні конфлікти пов’язані з діями Варшави, на які проте ми в Гданську та Гдині не маємо впливу.
Так склалося, що я — поляк пов’язаний із морською темою у Гдині, який вивчив багато років тому українську мову як іноземну, навчав українську мову поляків та польську мову українців, працюю польсько-українсько-словацьким журналістом, загалом вже роки як працюю у сфері польсько-українсько-словацької співпраці та у портово-морській галузі. Мене вважають “адвокатом України у Польщі” і сам вважаю себе великим другом України. Не дивно, що ці всі люди звертаються до мене з проханням, щоб якось дізнався, що ми поляки можемо зробити для розвитку спрівпраці та взаємноокорисних проектів з Україною у морській сфері. Можливо, що робимо щось не так як треба – тоді напишіть, що саме. І як ця співпраця могла б виглядати.
Тут важливе зауваження – Польща зараз знаходиться у фазі останніх днів перед важливими парламентними виборами. Так склалось, що є у Польщі група людей, яким не подобається дотеперішня політика підтримки України. Серед них — селяни, які страждають на експорті українського зерна до Європи, внаслідок якого велика частина того ж зерна потрапила на польський ринок замість того, щоб її вивезли через польські порти до Африки. Якби про це мав вирішувати я особисто — експортуйте скільки хочете зерна до Польщі, буде дешевший хліб у Польщі та нижча інфляція, більшість поляків (насамперед пенсіонерів) на цим скористається. Втратять сільські продуценти, але зароблять підприємства продовольчої промисловості. Про заборону українського зерна вирішив уряд у Варшаві, не ми звичайні поляки і не Гданськ та Гдиня, які є в опозиції до уряду партії Право та справедливість. Інтерес Гданська та Гдині — розвивати співпрацю з Україною і для Гданська та Гдині вигідно, щоб не було заборони на українське зерно. Рішення Варшави — інше, але не ми тут на Балтиці за це відповідаємо. Ґданськ і Варшава мають роздільні інтереси. Ми тут хочемо з вами співпрацювати, це Варшава не хоче.
Отже, ситуація для мене як польського прихильника України дуже дивна: ми тут хочемо розвивати з вами співпрацю у морській сфері, розуміючи що Україна в цей складний час потребує союзників, а сам ваш президент просить Європу про те, щоб не залишати Україну. Долучаю до морських груп, пишу на них запитання щодо можливої співпраці – і з українського боку лише декілька осіб відреагувало (дякую!), решти це зовсім не цікавить, хоча на групах є також менеджери Українського дунайського пароплавства, морських портів, морських університетів та інститутів. Більшість адміністраторів українських морських груп навіть не схвалила моїх постів про морську співпрацю Польщі і України. Чому так? Як маємо це розуміти? Дарма намагаємось налагодити польсько-українську співпрацю у морській та портовій темі, бо вона Вам українцям зовсім не потрібна? Може вважаєте нас і наші балтійські порти загрозою і конкуренцією або не довіряєте нам з інших причин? Як би не було, будь ласка, напишіть хоч щось на цю тему – на спеціально створеній для того групі на Фейсбуці або в анкеті. Наперед дякую!
Якщо таки хочете висловити Вашу думку:
Долучайте на Фейсбуці до групи: Польсько-українська морська група | Facebook
Заповніть анкету про те, чи польсько-українська морська співпраця має перспективу